Зважаючи на те, що університет є міжконфесійним навчальним закладом, однак залишається консервативним у богослов’ї, статут закладу містить наступні доктринальні твердження:
Біблія, що складається з усіх книг Старого та Нового Заповітів, є Словом Божим, що дане надприродним чином від Бога, яке стосується Його Самого, Його єства, природи, характеру, волі й намірів; стосується людини, її природи, її потреб, обов’язків та її участі. Писання Старого та Нового Заповітів не містить помилок чи неправильних тверджень у питаннях морального й духовного вчення, а також у зазначенні історичних фактів. Писання не містить помилок чи якогось роду дефектів.
Є один Бог, Який вічно існує й відкриває Себе у трьох особах: Отець, Син і Святий Дух.
Наш Господь Ісус Христос був непорочно зачатий силою Святого Духа і народжений від діви Марії, яка є нащадком Давида по прямій лінії. Ісус жив, навчав і звершував чудеса й знамення точно так, як це записано в чотирьох Євангеліях. Він був розіп’ятий на хресті при Понтії Пилаті. Бог воскресив із мертвих тіло Христа, яке було розіп’яте на хресті. Після воскресіння з мертвих Господь Ісус Христос являв Себе Своїм учням протягом сорока днів. Після чого Господь Ісус Христос вознісся на небо і сів по правицю Отця на небесах, вище від усякого Уряду, і Влади, і Сили, і Панування, і всякого імені, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому, і Бог усе впокорив під ноги Йому і поставив Його найвище за все, Головою Церкви.
Господь Ісус Христос до Свого втілення перебував у формі Бога і з власної волі залишив Свою божественну славу й прийняв вигляд раба і подобою став як людина. До Свого втілення Він був із Богом і був Богом. Він є Божественною особою, що має всі якості Божества, і Йому, як Богу, мають вклонятися, як ангели, так і люди. «У Ньому живе вся повнота Божества тілесно». Усі слова, сказані Ним протягом земного життя, є словами Бога. Вони не містять жодної помилки, і на підставі слів Ісуса Христа мають перевірятися слова інших учителів.
Господь Ісус Христос став у всіх аспектах справжньою людиною та мав усі необхідні характеристики людської природи.
Через смерть на хресті Господь Ісус Христос здійснив абсолютне спокутування гріхів, за допомогою якого було умиротворено гнів Божий проти грішників і встановлено підставу Божої милості до грішних людей. Він викупив нас від клятви закону, зробившись за нас клятвою. Бо Того, Хто не знав гріха, Він зробив для нас жертвою за гріх, щоб ми в Ньому зробилися праведними перед Богом. Господь Ісус Сам прийде знову на землю тілесним й очевидним чином. Повернення нашого Господа є благословенною надією віруючого, завершенням Божественної благодаті щодо людства.
Святий Дух є особою і має всі характерні якості Божества. Він є Бог.
Людина була створена за образом і подобою Божою, та все людство згрішило разом із першою людиною – Адамом. Усе людство до прийняття Ісуса Христа як особистого Спасителя є затьмареним у розумі, відчуженим від життя Божого через невігластво й жорстокість серця, морально й духовно мертвим у своєму відступництві та гріхах. Люди сліпі й не можуть ввійти до Царства Божого доти, доки не народяться від Духа Святого.
Людина виправдовується тільки на підставі пролитої крові Ісуса Христа, по вірі в Того, Хто пролив Свою кров. Людина народжується згори через оновлюючу, очищувальну роботу Святого Духа за допомогою Слова Божого.
Ті, хто прийняв Ісуса Христа як свого Спасителя і Господа і хто визнає Його перед людьми, стають дітьми Божими й отримують вічне життя. Вони робляться спадкоємцями Божими й співспадкоємцями Ісусу Христу. Під час смерті їхній дух йде, аби бути з Христом у свідомому блаженстві. Під час другого пришестя Христа тіла віруючих воскреснуть і переміняться, подібно до Його прославленого тіла.
Усі ті, хто постійно відкидає Ісуса Христа у своєму житті, воскреснуть із мертвих, і протягом усієї вічності існуватимуть у стані свідомих невимовних безкінечних мук і страждань.
Церква складається з усіх тих, хто під час даної диспенсації істинно вірить в Ісуса Христа. Вони є тілом і нареченою Христа, яку Христос любить і за яку віддав Себе.
Існує особа – диявол, істота, що має велику хитрість і силу: «князь, що панує у повітрі», «князь світу цього», «бог віку цього». Він може використовувати свою силу настільки, наскільки Бог дозволяє йому це робити. Зрештою він буде кинутий в озеро огняне та сірчане і мучитиметься вічно вдень і вночі.
Пояснювальна примітка:
Це доктринальне твердження подане тут так, як воно від початку було прийняте засновниками закладу, було і продовжує бути усталеною богословською позицією університету Байоли. Там, де використовується слово «людина», посилаючись на людську расу, воно включає в себе обидві статі. Окрім цього, дана пояснювальна примітка визначає позицію розуміння й викладання у цьому закладі деяких тверджень, які можуть бути витлумачені по-різному.
У виконанні Божественної історичної цілі людства щодо управління й встановлення Божого царства на землі (Бут. 1:28; Пс. 8:5-9; Мт. 6:10; Євр. 2:6-9) Писання навчає про тисячолітнє царство Христа зі святими на землі, яке буде після Його буквального повернення. Народ Ізраїлю, будучи викупленим, відіграє центральну роль у поширенні благословення спасіння всім народам протягом тисячолітнього виконання біблійних пророцтв (наприклад, Іс. 2:1-4; 11:1-12; Єр. 23:5-6; Єз. 37; Ам. 9:9-15; Зах. 14; Мт. 19:28; Дії 1:6; 3:19-21; Об. 20:4-7). Після тисячолітнього правління це царство перейде у вічне царство (1 Кор. 15:22-28).
До подій тисячолітнього царства віруючі будуть схоплені на хмарах у стрітення Господа у повітрі (1 Сол. 4:13-17). Час цього «схоплення» невідомий, і таким чином віруючі мають бути завжди пильними й готовими до схоплення.
Існування і природа творіння є прямим результатом надприродної сили Бога. Походження всесвіту, походження життя, походження різних видів тварин і походження людини не може бути адекватно пояснене без посилання на мудре застосування сили. Правильне розуміння науки не потребує того, щоб усі феномени у природі пояснювалися у світлі тільки фізичних подій, законів і випадковостей.
Таким чином, моделі творіння, які прагнуть узгодити науку і Біблію, мають утверджувати принаймні наступне: (а) Бог керує творінням, (б) Він особливим чином втручається, принаймні у вищезгадані аспекти, у процес творіння, і (в) Бог особливо створив Адама та Єву (тіло Адама було створено з неживої матерії, а його духовна природа походила безпосередньо від Бога). Неадекватні теорії походження стверджують те, що (а) Бог ніколи прямо не втручався у створення природи і/або (б) люди мають спільне фізичне походження з ранніми формами життя.
Не дивлячись на те, що може існувати багато шляхів сповнення Святим Духом, існує лише одне хрещення, яке відбувається під час відродження. Дари Святого Духа даються віруючим згідно з волею Божою з метою збудування Церкви. Протягом основоположного часу Церкви (тобто часу Христа й Апостолів), Бог особливим чином відкрито проявляв надприродні й чудотворні дари (наприклад, мови, зцілення, чудеса) як «знамення», що свідчили про справжність тих, хто поширював нове канонічне одкровення (порівняйте 2 Кор. 12:12; Євр. 2:3-4). Після основоположного часу церкви Бог у Своїй суверенності може наділити будь-яким духовним даром і працювати надприродним чином для користі Його Церкви у будь-який час.
Біблія є чіткою у своєму вченні про святість людського життя. Життя починається під час зачаття. Ми налаштовані категорично проти знищення невинного життя шляхом аборту.
Сповідання перед людьми розглядається як очевидний результат спасіння, а не як визначальна умова спасіння.